В магістерській роботі наведено огляд матеріалів від початку широкомасштабного вторгнення російських військ на територію України, а також оцінка і пропозиції здійснення заходів для пом'якшення наслідків забруднення. Оскільки очікується значне хімічне забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, природоохоронних територій, важливо і після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля, яка б дозволила підсумувати реальний обсяг завданої шкоди довкіллю, аби вжити найефективніших заходів, уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до безпечного стану як для людини, так і для дикої природи. Відповідно до Женевської конвенції злочини проти довкілля відносяться до категорії військових злочинів і класифікуються як екоцид. Міндовкілля спільно з ОБСЄ підготовлено проєкт рамкового закону "Про хімічну безпеку". Розроблення такого документу було включено у Програму діяльності Кабінету Міністрів України та План пріоритетних дій Уряду. Саме тому дослідження сфокусоване одночасно як на оцінці завданої шкоди, так і на проблемах притягнення до відповідальності за екологічну шкоду, спричинену воєнними діями. Сформульовано та представлено у формалізованому вигляді інтегральний критерій оцінювання екологічного стану території за показником рівня її екологічного резерву. На основі критерію екологічного резерву запропоновано вдосконалення методу оцінювання екологічного стану територій, з використанням імітаційного моделювання для отримання сталої статистики зміни рівня екологічної безпеки за показниками якості довкілля та параметрами об'єкта, які визначають фактори ризику виникнення надзвичайної ситуації. Ключові слова: екологічний стан, інтегральний критерій, екологічний резерв, імітаційне моделювання, екоцид