Магістерська робота присвячена дослідженню біохімічних основ резистентності інвазивого виду двостулкового молюска Dreissena polymorpha (Pallas, 1771) до викликів довкілля. Метою роботи було з'ясувати роль цитоплазматичних та лізосомальних протеаз дрейсени в залежності від особливостей пре-адаптації у популяції та за впливу несприятливих чинників на організм. Було здійснено дві дослідні серії. І серія: порівнювали молюсків з чотирьох популяцій - аборигенної (р Дніпро, м Херсон) та інвазивних (Тернопільський став, стави Орне та Дер у півнійній Франції). ІІ серія: молюсків з Херсону та Тернопіля піддавали впливу мікропластика (MP-група, 1 мг/л, розмір частинок 2 мкм); кофеїну (Caf-група, 20,0 мкг/л), підвищеної температури (Т-група, 25°C) та комбінаціям мікропластика та кофеїну (Mix-група, при 18°C та MixТ-група при 25°C) протягом 14 діб. Визначали активність каспази-3, лізосомальної та вільної активності катепсину Д, стабільність лізосомальних мембран. Встановлено, що активність каспази-3 та вільної форми катепсину Д вища, а лізосомального катепсину Д нижча у інвазивних популяціях, ніж у аборигенній, а стабільність мембран лізосом менша. За теплового та комбінованого впливу зростали активності каспази-3 та вільного катепсину Д, втрачалась цілісність мембран, особливо у аборигенній популяції. Відзначали синергічний вплив поєднання чинників у обох популяціях та вищий адаптивний потенціал до хімічного та температурного стресу у інвазивній популяції. Ключові слова: двостулковий молюск, апоптоз, кофеїн, мікропластик, стабільність лізосомальної мембрани, інвазивні популяції.