Бакалаврська робота присвячена аналізу бонапартизму як політичного режиму Наполеона І контексту історичного, історіографічного, політологічного та філософського вимірів. У роботі окреслено змістову сутність поняття бонапартизм; з'ясувано стан наукового вивчення проблематики; охарактеризувати специфіку джерельної бази проблеми; осмислено філософсько-політологічні аспекти бонапартизму у компаративному зіставленні з політичною доктриною макіавеллізму; досліджено історіографічний та соціокультурний контекст радянського історіописання 1920-1930 рр. та його вплив на стратегії дослідження бонапартизму; проаналізовано внесок академіка Є. Тарле у студіювання наполеонівської тематики у контексті радянського історіописання; вивчено особливості інтерпретаційних моделей бонапартизму академіком Є.В. Тарле у контексті дослідження теми російсько-французької війни 1812 р.; В ході дослідження з'ясувано особливості розвитку освітнього законодавства 30-х р. ХХ ст., першочергово сформувавши поетапне та хронологічне вкорінення радянських міфологем в наукову думку. Не менш важливим кваліфікаційній роботі було на прикладі конкретного вченого продемонструвати еволюцію вкорінення марксисько-ленінської парадигми в наукову думку. Для цього завдання нами було обрано одного з центральних дослідників бонапартизму епохи сталінізму - Євгена Вікторовича Тарле. Саме аналіз науково-дослідної спадщина цього історика дозволив нам більш чітко та системно прослідкувати тинденції розвитку радянської наукової думки 1920-1930 рр. Ключові слова: бонапартизм, наполеоністика, Наполеон І, історіографічне дослідження, радянська наукова думка.