У статті розглядається жанр історичного детективу у сучасному українському письменстві, що став одним із найбільш популярних на книжковому ринку і сформував стабільні читацькі спільноти. Історичні детективи створюють Владислав Івченко, Богдан Коломійчук, Андрій Кокотюха, Юрій Винничук, Василь Добрянський, Ірен Роздобудько, Юрій Даценко, Ольга Саліпа, Наталка Сняданко та ін. здебільшого у форматі великих «книгосеріалів», циклів романів, об’єднаних зображуваним періодом, локаціями та серійними героями. Сучасні письменники зображують автентичну атмосферу минулого, проводять паралелі із сучасністю, шукаючи відповіді на істотні питання, пов’язані з консолідацією нації під час нинішньої російсько-української війни, проблемою національної ідентичності. Матеріалом для історичних детективів часто слугують події Першої світової війни та Національно-визвольних змагань 1917–1921 років. Цей історичний період широко представлений і в зарубіжній жанровій літературі. У повісті Богдана Коломійчука «Небо над Віднем», його романі «300 миль на Схід», романах Андрія Кокотюхи «Коханка з Площі Ринок», «Вигнанець і грішниця», романі Василя Добрянського «Скриня для гетьмана» простір війни поділений на фронт і тил, міста перед чи під час ворожої окупації. Європейська карта Першої світової війни слугує яскравим сетінгом для кримінальних сюжетів українських історичних детективів і дає змогу авторам не тільки поглибити соціальні, політичні, національні, психологічні конфлікти, але й порушити важливі питання української ідентичності, соціальної справедливості, політичного майбутнього України. Воєнні ландшафти накладаються на детективні розслідування, моделюючи дії сищиків і коригуючи їхню мотивацію: не тільки добитися викриття злочинців, але й відстояти інтереси української спільноти, вижити у ворожому імперському середовищі, втрутитися в геополітичну боротьбу. Це зумовлює комбінування жанрів детективу, воєнного наративу, шпигунської прози у творах Богдана Коломійчука, Андрія Кокотюхи, Василя Добрянського