У статті охарактеризовано найважливіші структурні і функціональні особливості трактатів Захарії Копистенського «Книга о в?р? єдиной» (1619–1621) та «Палінодія, або Книга про оборону» (1621), встановлено їх проблемно-тематичні пріоритети. Наголошено, що на появу творів вплинули як історично-політичні обставини в Україні, так і властиві для епохи українського Бароко прагнення до емоційності, культивування уміння впливати на почуття реципієнта, що виявляється в парадоксальному сполученні поєднувати непоєднане. Теоретико-методологічну базу дослідження становлять праці вітчизняних літературознавців, культурологів та істориків, які дозволяють оцінити трактати Захарії Копистенського у різних контекстах: К. Борисенко, І. Ісіченка, Ю. Ларіна, О. Матушек, Н. Поплавської, Є. Пшеничного, Р. Радишевського, П. Степенькіної, Л. Ушкалова, І. Франка, В. Циганенко. Виокремлено застосовані у трактатах барокові прийоми текстотворення, простежено їх зв?язок з апологетикою. Доведено, що у трактаті «Книга о в?р? єдиной» висвітлюються питання догматики, таїнств і ритуалів, а також соціальної практики членів християнської церкви. Центральна його ідея – суперечка про первинні догмати. За жанровою специфікою він є унікальним, оскільки в ньому поєднано системний виклад православного віровчення. Засадничою для всього трактату є мотив єдності віри. З’ясовано, що основний зміст трактату «Палінодія, або Книга про оборону» – спростування тверджень католицьких авторів про верховну владу Папи Римського над православною церквою. Оскільки твір спрямовано проти книги «Оборона церковної єдності» Лева Кревзи, віленського уніатського архімандрита, то, відповідно, Захарія Копистенський дотримувався принципу побудови цього твору під час створення «Палінодії», тобто він також складається із чотирьох розділів, яким передує традиційна для тогочасного письменства Передмова. Констатовано, що трактати Захарії Копистенського – це структурно складні тексти (з алюзіями, ремінісценціями), за багатошаровістю яких потрібно відчитати всі наративи.