В умовах пандемії прослідковуються прикметні зміни подачі тієї чи тієї інформації ЗМІ в англомовній лінгвокультурі. ЗМІ трансформуються в одне з основних джерел транслювання інформації. Соціально-політичне середовище диктує ЗМІ імплементувати нові мовленнєві засоби для передачі інформації. Запропонована стаття покликана розв’язати проблему евфемістичних номінацій медичної тематики на матеріалі газетного дискурсу в межах когнітивно-дискурсної парадигми. Обґрунтовано доцільність розгляду явища евфемії у руслі когнітивно-дискурсної парадигми з опертям на контекстуальну семантику лексичних одиниць. Розглянуто поняттєво-термінологічний апарат дослідження. Проаналізовано фактологічний матеріал евфемізмів медичної тематики. Виокремлено евфемістичні номінації з контекстуально-синонімічною домінантою, спосіб їх творення та тематичні групи. Виявлено, що евфемізми та дисфемізми є медіаторами категорії контекстуальної синонімії, актуалізуючи емергентно-метафоричні поняття на матеріалі медичної тематики. Виокремлено такі тематичні групи евфемістичних номінацій: ментальний стан людини, хвороба, чоловічі статеві органи, дії людини, професії, їжа та фізіологічний стан людини. В основі евфемістичних номінацій із контекстуально-синонімічною домінантою знаходяться метафора, генералізація, мейозис та антономазія. Кількісно переважаючий метафоричний тип утворення евфемістичних номінацій свідчить про асоціативні зв’язки між когнітивним мисленням та семіотичним відтворенням. Евфемістичні номінації як прояв контекстуальної синонімії слугують експресивізації та конкретизації мовлення у масово-якісних статтях медичної тематики. Контекстуально-синонімічні одиниці, маючи величезний прагматичний потенціал, стають одними з основних мовних засобів передачі денотативної та конотативної інформації.