У статті порівняно спільні лінгвокультурні гіперконцепти і співмірні національно-специфічні концепти українського, англійського та французького туристичного дискурсу, які є складниками їхнього смислового поля. Це дослідження проведене із застосуванням елементів описового та концептуального аналізів, а також із урахуванням специфіки певної лінгвокультури й конкретного контексту, комунікативної ситуації та історичного підґрунтя (передісторії). Прийом перекладу був застосований для унаочнення різниці планів вираження та сприйняття у різних лінгвокультурах. Виявлені найчастотніші гіперконцепти – «туризм», «щастя», «краса», «гостинність», «природа» – охоплюють такі концепти: «туризм» – «подорож», «відпочинок», «споживання», «якість туризму», «дорога», «пригода»; «щастя» – «позитивні емоції», «розваги», «вигода»; «краса» – «туристична привабливість». Аналіз відібраного корпусу прикладів засвідчив наявність значної кількості спільних понять для досліджуваних дискурсів, однак їхнє функціонування модифікується національними реаліями. Отже, були виокремлені концепти, які разом із відповідними тематичними гіперконцептами належать до національних гіперконцептів ідентичності: «українськість», «французькість» або «англійськість»: «гостинність» – «розміщення», «харчування», «суспільства», «національна кухня» (зокрема, «гурманство», «вино», «виноробство»); «культура» – «визначні місця», «історичність»; «природа» – «погода», «ліс», «село», «сільська місцевість» та ін. В українській лінгвокультурі переважають концепти «гостинність», «культура», «пригода», «суспільство», «природа», «дорога». У французькій та англійській – «споживання», «вигода», «унікальність», «історичність», «приватність», «село», «сільська місцевість». У кожній з культур є етноспецифічні лакунарні поняття, які виражають особливості певного народу та зазвичай передаються за допомогою транслітерації (переважно назви страв або визначних місць). Таким чином, туристичні онлайн-журнали є джерелом значного обсягу культурної фонової інформації концептів і виконують не тільки пізнавально-розважальну, але й розвиваючу та культурно-просвітницьку функцію.