Д79 |
Дубінка, М. М. Теорія і практика розвитку проблеми професійного самовизначення особистості в наукових дослідженнях (30-ті роки XX - XXI століття) [Текст] : реф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра пед. наук : 13.00.01 - загальна педагогіка та історія педагогіки / Дубінка М. М. ; Центральноукраїнський державний університет імені Володимира Винниченка. – Кропивницький, 2024. – 40 с.
У дисертації розкрито й цілісно охарактеризовано процес становлення й розвитку професійного самовизначення в освітній теорії й практиці. На основі здійсненого аналізу наукових досліджень вітчизняних учених окресленого періоду (30-ті рр. XX - XXI століття) розкрито особливості самовизначення у рамках теорії професійного становлення.
Систематизовано нормативно-правову базу та простежено динаміку змін професійного самовизначення молоді в Україні у межах досліджуваного періоду.
Історіографічний та джерелознавчий аналіз проблеми професійного самовизначення особистості (30-ті роки XX-XXI століття) дав можливість обґрунтувати методологію дослідження, що базується на сукупності наукових підходів (системний, парадигмальний, хронологічний, культурологічний, аксіологічний, порівняльно-змістовий, герменевтичний); окреслити сутність та змістову характеристику ключових понять дослідження; розкрити хронологію становлення і розвитку професійного самовизначення особи; зміст і структуру понять "професійна орієнтація", "професійне самовизначення" тощо.
Розроблено авторську періодизацію розвитку проблеми професійного самовизначення особистості, що включає такі періоди та етапи становлення: І період 1930 - 1950 роки - зародження професійного визначення особи, який має два етапи: 1930- 1936 роки та 1936-1950 роки; II період- кінець 50-х- 1990-ті роки- період відродження процесу професійного самовизначення особистості, в якому необхідно виокремити два етапи: 1958- 1984 роки і 1984 - 1990-ті роки; III період - з 1991 року до сьогодні - період становлення і розвитку особистості як активного суб'єкта професійного самовизначення.
Розкрито організаційно-педагогічні засади (зміст, методи, форми, засоби) професійного самовизначення молоді в Україні, які послідовно, відповідно до виокремлених періодів, змінювалися, оновлювалися і доповнювалися.
Дослідження нормативно-правового регулювання, теорії і практики професійного самовизначення особистості в історичній ретроспективі забезпечило його цілісність та сприяло виокремленню змістовної, технологічної та прогностичної інформації для визначення перспективних напрямів творчого використання набутого досвіду на сучасному етапі вдосконалення підготовки молоді до особистісно-професійного самовизначення, самореалізації та активного самоствердження.
|