І-90 |
Історія українського мистецтва [Текст] : у 5 т. Т. 4 : Мистецтво XIX століття / голов. ред. Г. Скрипник ; НАН України, Ін-т мистецтвознав., фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського. – Київ : [ІМФЕ], 2006. – 760 с.
Глибоким філософським осмисленням та форматним осягненням вирізняються розділи праці, присвячені мистецькій спадщині ХІХ ст. – періоду, коли українська національна культура виявила неабияку життєстійкість, витворивши за вкрай складних соціополітичних умов довершені мистецькі твори, «зуміла розвинути більшість сучасних видів мистецтв, а в багатьох із них створити класичні цінності і дати імена світової міри». Автори розділів слушно зауважують, що мистецька спадщина цієї епохи формувалася й визрівала в чужинському культурному середовищі та під тиском нових суспільно-політичних реалій, що спричиняли розмежування між культурою народною та панівних верств, динамічну зміну стильових напрямів – перехід від бароко до романтизму та реалізму. Дослідники чи не вперше в мистецтвознавстві пострадянського періоду залучають до аналізу українського образотворення нові імена художників та архітекторів, нові реалії та здобутки малярської і будівельної спадщини, розглядаючи в контексті українського мистецького процесу як пам’ятки, що виникли в Україні і на питомо українському ґрунті, так і ті мистецькі явища, що хоча й творилися поза Україною, проте тематикою і змістом стосувалися української культурної традиції та історії.
|