Праця містить відомості про донаукові зацікавлення історією, побутом і традиційною культурою українського народу, відбиті у давніх і пізніших вітчизняних та чужоземних писемних джерелах. Основна увага приділена дослідженню періоду становлення і розвитку української етнографії з останніх десятиліть XVIII - в першій половині XIX ст. в умовах політично розмежованої України під російсько-самодержавним, польським, австрійським і угорським поневоленням. Висвітлюються основні осередки, в яких розвивалися українські народознавчі студії (Харків, Львів, Київ), простежуються чинники, якими зумовлювалося формування цих вивчень у певну наукову систему, характеризуються дійові особи цього процесу.