У магістерській роботі досліджується явище дезінформації як одного з ключових викликів сучасного інформаційного простору. Вивчено механізми створення, поширення та впливу дезінформаційного контенту у соціальних мережах на прикладі платформ Facebook та Telegram. Автор аналізує соціально-психологічні аспекти сприйняття дезінформації, а також методи її поширення, включаючи використання ботів, тролів та алгоритмів рекомендацій. Розглянуто ключові фактори, що сприяють формуванню хибних поглядів, зокрема емоційне забарвлення контенту, інформаційне перевантаження. Дослідження включає контент-аналіз дезінформаційних повідомлень, які поширювалися у соціальних мережах протягом обраного періоду, з акцентом на основні теми, типи та форми подачі. Наведено приклади поширення дезінформації у соціальних мережах, таких як сторінка «Гарячі новини України» у Facebook та «Труха Україна» Telegram-канал. Акцент зроблено на маніпулятивній подачі новин та використанні неперевіреної інформації, використання маніпулятивних прийомів спрямоване на спотворення фактів і формування упередженого сприйняття подій. Окремо представлено рекомендації щодо протидії дезінформації, включаючи інструменти фактчекінгу, розвиток медіаграмотності та впровадження стратегічних заходів на рівні держави, платформ і користувачів. Робота спрямована на аналіз поширення дезінформації у соціальних мережах та підвищення рівня обізнаності українського суспільства щодо загроз, які вона становить для інформаційної безпеки. Ключові слова: дезінформація, соціальні мережі, інформаційна війна, медіаграмотність, фактчекінг, Telegram, Facebook, контент-аналіз.