У роботі досліджено трансформацію екзистенційної проблематики в американській літературі протягом ХХ–ХХІ століть. Актуальність роботи зумовлена необхідністю глибшого розуміння впливу культурних, соціальних і філософських змін на літературний дискурс Америки. Основною метою дослідження є виявлення ключових етапів розвитку екзистенційних тем та їх відображення у творах американських авторів, а також аналіз еволюції літературних форм, через які ці теми висвітлювалися. У процесі дослідження застосовано комплексний підхід, що включає літературознавчий, порівняльний та філософський аналіз. У роботі розглянуто твори Ернеста Хемінгуея «Старий і море», Дона Делілло «Білий шум» і Кормака Маккарті «Дорога». З’ясовано, що класичний екзистенціалізм у літературі зосереджується на індивідуальному пошуку сенсу життя та моральній відповідальності. У постмодерному періоді акцент зміщується на кризу ідентичності та фрагментацію особистості, а постапокаліптична література піднімає питання людяності в умовах занепаду цивілізації. Аналіз творів, які порушують екзистенційні питання, сприяє глибшому розумінню людської природи, її психологічних потреб та соціальних взаємодій. Ключові слова: екзистенціалізм, американська література, ХХ–ХХІ століття, сенс життя, криза ідентичності, моральна відповідальність, постмодернізм, постапокаліпсис.