Кваліфікаційну роботу присвячено аналізу зміни семантико-стильових характеристик богословської лексики в українській мові першої чверті ХХІ століття. Висвітлено теоретичні засади вивчення зміни стилістичного статусу термінологічної лексики, зокрема поняття "термін" і "термінологія" в сучасному мовознавстві. Увиразнено роль масмедіа як чинника оновлення семантико-стильового статусу лексики. Схарактеризовано словники як джерело аналізу динамічних лінгвальних процесів. Виокремлено типи ускладнення семантичної структури богословської лексики. Змодельовано схеми зміни семантичної структури богословських термінів. Сформовано тематичну класифікацію богословської лексики, активно вживаної у ЗМІ. Досліджено функціональне навантаження детермінологізованої богословської лексики. Окреслено методичний потенціал богословської лексики у процесі вивчення української мови в старшій школі як засобу формування стилістичної компетентності, міжпредметних зв'язків і духовно-культурної компетенції учнів. Ключові слова: зміна семантико-стильових характеристик лексики, богословська термінологія, богословські терміни, богословська лексика, детермінологізовані лексичні одиниці, масмедійний дискурс, методичний потенціал богословської лексики, навчання лексики у школі.