У роботі представлено результати теоретико-експериментального дослідження проблеми формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної освіти. Проаналізовано теоретичні засади задекларованого наукового питання, конструктивні практики післядипломної педагогічної освіти, зокрема в забезпеченні ефективної взаємодії вчителя початкової школи у вітчизняному й зарубіжному досвіді. Опрацьовано метод ненасильницького спілкування як домінанту формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти. Готовність учителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти витлумачено як багатокомпонентне особистісно-професійне утворення, що конкретизоване сукупністю атрибутивних ознак: сформованість цінностей, умотивованості; особистісних характеристик (освіта, емпатія, почуття, потреби тощо); знань, умінь, навичок, здатностей щодо забезпечення ефективної взаємодії конструктивним способом. Із позицій струкіурно-компонентного аналізу удокладнено компоненти готовності вчителя початкової піроли до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної освіти: ціле-мотиваційний, когнітивний, креативно-діяльнісний. Для оцінювання сформованості готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти диференційовано такі критерії: спонукально-аксіологічний, знаннєво-емпатійний, практико-коригувальний, що корелюють із виокремленими компонентами. Відповідно до розроблених критеріїв і показників, а також наукових позицій учених, описано методики дослідження, визначено три рівні сформованості готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти: високий, достатній, низький. Спроектовано модель формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти, що постає як сукупність взаємопов'язаних складників, взаємозв'язок яких допомагає цілеспрямовано відтворити досліджуваний процес: науково- методологічний, змістово-технологічний, рефлексивно-результативний складники. У дисертації' вперше виокремлено й обгрунтовано педагогічні умови формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти: створення мотиваційного середовища для стимулювання вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії; оптимізація науково-методичного супроводу підвищення кваліфікації вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії; актуалізація особистісно-професійного потенціалу вчителя початкової школи до ефективної взаємодії засобами інтеракції. Отримані результати підтвердили доцільність та результативність запропонованих педагогічних умов і моделі формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в процесі післядипломної педагогічної освіти, а також засвідчили, що окреслені завдання виконано, поставленої мети досягнуто. Підготовлено та впроваджено в освітній процес закладів післядипломної педагогічної освіти навчально-методичне забезпечення для формування готовності вчителя початкової школи до забезпечення ефективної взаємодії в умовах післядипломної освіти.