У статті узагальнені літературні відомості щодо визначення поняття спортивний травматизм. Під спортивним травматизмом слід розуміти ті зміни, які виникають через надмірне функціональне перевантаження тканин у процесі занять спортом. У порівнянні з травмами, пов'язаними з виробничими, сільськогосподарськими, вуличними, побутовими та іншими травмами, спортивні травми є відносно нечисленними та становлять близько 10 % усіх травм. Виникнення спортивних травм суперечить оздоровчої місії системи фізичного виховання. Хоча ці травми зазвичай не загрожують життю, вони можуть вплинути на загальну та спортивну працездатність людини, залишити її назавжди інвалідом та часто потребує тривалого часу для відновлення. На думку багатьох вчених, спортивні змагання вважаються найнебезпечнішими з точки зору ураження опорно-рухового апарату. Не випадково спорт лідирує за кількістю травм, головним чином тому, що вони характеризуються швидкими змінами рухів на основі ходу гри, прийняттям швидких та ефективних рішень у періоди серйозної нестачі часу. Поруч із фізичним, спортсмени в ігрових видах спорту несуть велике нервово-психологічне навантаження, яке поєднується з сильним емоційним збудженням. Насамперед всього це пов'язано з тілесним контактом, а також частим виконанням підстрибувань, спринтерських ривків та різких поворотів, тобто, рухів, найчастіше залучених до механізмів розвитку спортивні травми. Найбільша кількість травм припадає на досвідчених спортсменів, котрі виступають на вищому рівні понад 10 років. Профілактика травматизму повинна включати діяльність у кількох напрямках: організація, матеріально-технічне забезпечення, медицина та біологія, психологія, фізичне виховання та навчання. Кожне з них приховує фактори ризику та великі можливості для запобігання спортивним травмам, швидкого та ефективного лікування спортивних травм, а потім їх реабілітації для підвищення ефективності спортивних тренувань. Ключові слова: спортивний травматизм, фізичне виховання, спорт, травма. The article summarizes the literature on the definition of sports njuries. Sports injuries should be understood as those changes that occur due to excessive functional overload of tissues in the process of sports. Compared to injuries related to industrial, agricultural, street, domestic and other injuries, sports injuries are relatively few and account for about 10 % of all injuries. The occurrence of sports injuries contradicts the health mission of the physical education system. Although these injuries are not usually life-threatening, they can affect a person's general and athletic performance, leave them permanently disabled, and often take a long time to recover. According to many scientists, sports competitions are considered the most dangerous in terms of damage to the musculoskeletal system. It is no coincidence that sports led in the number of injuries, mainly because they are characterized by rapid changes in movement based on the course of the game, making quick and effective decisions in periods of severe lack of time. Along with physical, athletes in game sports carry a great nervous and sychological load, which is combined with strong emotional arousal. First of all, this is due to physical contact, as well as frequent jumping, sprinting and sharp turns, ie movements, most often involved in the mechanisms of development of sports injuries. The greatest number of injuries are experienced athletes who perform at the highest level for more than 10 years. Injury prevention should include activities in several areas: organization, logistics, medicine and biology, psychology, physical education and training. Each of them hides risk factors and great opportunities for the prevention of sports injuries, rapid and effective treatment of sports injuries, and then their rehabilitation to improve the effectiveness of sports training. Key words: sports injuries, physical education, sports, trauma.