Роль мови у формуванні політичних ідеологій незаперечна. Концептуальні мета- фори, які пов’язують абстрактні політичні ідеї з конкретним досвідом, відіграють ключову роль у політичному дискурсі. У статті досліджується провідна роль кон- цептуальної метафори у формуванні політичної комунікації та суспільного сприй- няття. Спираючись на когнітивну лінгвістику та політичну теорію, дослідження вивчає, як метафори функціонують як когнітивні інструменти, що структурують абстрактні політичні концепції через знайомий, відчутний досвід. Ключові рамки, такі як «політика як війна», «нація як сім’я» та «економіка як здоров’я», аналі- зуються, щоб продемонструвати їхній вплив на формування політики, емоцій- ний резонанс і риторичні стратегії. Дослідження об’єднує останні наукові внески включно з роботами Дж. Лакоффа, П. Чілтона та А. Музольфа, щоб апропонувати вичерпний огляд метафоричних застосувань у політичному дискурсі. Міжкультурні порівняння виявляють як універсальні, так і культурно-специфічні метафори, під- креслюючи їх адаптивність у різних політичних системах. Тематичні дослідження, такі як президентські дебати у США, кампанії Brexit і риторика щодо зміни клімату, ілюструють практичні наслідки використання метафор у різних політичних контекстах. Стаття підкреслює пізнавальну та переконливу силу метафор у мобілізації громадської думки та легітимізації політичних планів. Стаття також визначає нестачу інформації в наявних дослідженнях, зокрема в втоматизованому аналізі метафор і лонгітюдних дослідженнях, пропонуючи напрями для майбутніх досліджень. Поєд- нуючи лінгвістичні та політичні перспективи, дослідження дає цінну інформацію про стратегічну реалізацію концептуальних метафор у сучасному політичному дискурсі. Окрім того, у цій статті досліджується, як концептуальні метафори впроваджуються в політичну комунікацію, аналізуючи їхній вплив на громадську думку та формування політики. Дослідження спирається на мовні та політичні теорії, щоб правильно трактувати розуміння динамічної взаємодії між мовою та політикою.