Дослідження проблеми розвитку творчих здібностей особистості не втрачає актуальності з часів Сократа до наших днів. Усна народна творчість сприяла роз- виткові цих якостей задовго до появи теоретичних узагальнень. Водночас поява нових технічних можливостей зумовила необхідність подальшого наукового пошуку. Масове поширення штучного інтелекту (Gemini, GPT тощо) викликало занепокоєння фахівців загрозою масової маніпуляції. Очевидними також є пере- ваги комп’ютерних систем у разі коректного використання. Інформатизація закла- дів освіти стала щоденною реальністю. Закономірною є увага до цих питань з боку академічних установ. Підтвердженням актуальності теми дослідження є той факт, що у вересні 2024 р. був проведений десятий науковий форум дослідників України і Польщі з красномовною назвою «Освіта для цифрової трансформації суспільства». Зауважимо неймовірну швидкість змін. Якщо у середині минулого століття були опубліковані перші теоретичні праці, присвячені питанням штуч- ного інтелекту, то останніми роками стаємо свідками лавиноподібного зростання інформаційних потоків. Не випадково польські автори у видатній праці «Педаго- гічна енциклопедія ХХІ століття» розглядають питання інформаційного стресу і навіть «інформаційного потопу». На рівні міністерств аналізуються можливості використання штучного інтелекту. Популярними у колег стають книги з крас- номовною назвою «Дидактика творчості». Перспективним є вивчення можливо- стей штучного інтелекту в контексті літературної критики, професійної лінгводи- дактики. Інформація стає ефективною, коли після ознайомлення та обговорення на її основі приймаються конкретні програми, за виконанням яких здійснюється постійний моніторинг. Серед перспективних проблем, які мають суспільну зна- чущість, поза сумнівом, є різнопланові питання особистісного самовдоскона- лення, дослідження компаративістичного спрямування, пошук ефективних шля- хів модернізації закладів вищої освіти, розвиток творчих здібностей учасників навчального процесу.