У статті розкрито художню своєрідність творчості Валерія Шевчука в кон- тексті барокової естетики (на матеріалі романів «Дім на горі» та «На полі сми- ренному»). Значну увагу акцентовано на дослідженні великої прози митця, котрий, продовжуючи традиції літератури українського бароко, творить ори- гінальну концепцію світу і людини, авторську стратегію інтерпретації бароко- вих текстів. Простежено наукове осмислення Валерієм Шевчуком української барокової літератури (за ґрунтовною науковою працею «Муза Роксоланська. Українська література ХVІ–ХVІІІ століть») як важливого чинника духов- но-культурного буття української нації. Зауважено, що творам барокової літератури притаманні синтез риторичності й метафоричності, контрастно- сті й живописності, гротескності й алегоризму, гра складними емблемами й алегоріями, ускладнена образність, глибока символічність. Валерій Шевчук проводить ідейні та формальні зв’язки між бароковими першоджерелами та відповідними їм поетико-риторичними схемами і фольклором, що розкриває значущість його культурологічної концепції. Письменник відповідно до власного самобутнього світовідчуття вибудо- вує в художніх творах багатовимірні картини української дійсності, формуючи авторську національну духовно-естетичну модель. Розширюючи реальність за допомогою снів, марень, фантасмагоричних візій, автор створює неповторну нову ірреальну, ілюзійну дійсність, руйнуючи межі між дійсним і фантастичним, справжнім і міфічним. Такий художній світ підпорядкований примхливо-бароко- вим ситуаціям, що передбачають несподівані колізії, барокові метафори, симво- лічні шифри, підсвідомі контексти. Валерій Шевчук намагається проникнути й розкрити тайну життя, незбагненність доленосних перипетій, вдаючись до типо- вої для барокової літератури ускладненої архітектоніки тексту ? «тексту в тексті». Саме використання фрагментів інших текстів, запозичення, алюзії, ремінісценції, а також сприйняття світу як гри і театру, де кожному відведено певну роль, майс- терно реалізовано митцем у романах «Дім на горі» та «На полі смиренному». Це свідчить про домінування засобів естетики бароко в романістиці Валерія Шев- чука, що визначають подвійне і навіть потрійне прочитання авторського тексту.