|
Строганова, Г. Розвиток погляду на лінгвокогнітивну природу метафори [Текст] / Г. Строганова // Studia Methodologica. – 2025. – Вип. 59. – С. 226–235. – Бібліогр. наприкінці ст.
У статті досліджено розвиток поглядів на метафору від класичних риторич- них теорій до сучасних когнітивно-лінгвістичних підходів. Зокрема розгля- нуто компаративістську концепцію Арістотеля, теорію інтеракції А. Річардса та М. Блека, прагматичну теорію Дж. Серля, лінгвістичні концепції та когні- тивну теорію Дж. Лакоффа і М. Джонсона. З’ясовано вплив зазначених теорій на формування сучасного погляду на метафору як лінгвокогнітивний феномен. Компаративістська концепція Арістотеля лягла в основу класичного визна- чення метафори як перенесення імені з одного предмета або явища на інший через їхню подібність. Вона розглядає метафору як мовну аномалію, яка робить мовлення відмінним від буденного. Інтеракціоністський підхід близький до сучасного погляду на метафору як на когнітивний феномен, уважає метафору повсякденним феноменом, який пронизує наше мовлення. Згідно із цим підхо- дом метафоричною є насамперед думка, яка й продукує метафори в мовленні. Прагматична теорія підкреслює важливість контексту та мовленнєвої інтенції в інтерпретації метафоричних висловів. У процесі аналізу досліджень лінгвістич- ної природи метафори виокремлено три основні погляди: метафора як спосіб існування значення слова, як явище синтаксичної семантики і як спосіб транс- лювання смислу в комунікативному акті. Когнітивна теорія розглядає метафору не лише як мовне явище, а і як когнітивний механізм, що структурує людське сприйняття світу. Вплив когнітивного підходу на розуміння природи метафори виявляється в тому, що її розглядають як ментальну операцію, яка дозволяє структурувати абстрактні поняття через більш конкретні сфери досвіду. Це змі- нює традиційний погляд на метафору як суто риторичний засіб, демонструє її фундаментальну роль у процесах мислення. Метафора перестала сприйматися лише як мовний засіб і постала як феномен, що пронизує всі сфери когнітивної діяльності людини. Аналізовані у статті концепції суттєво вплинули на форму- вання сучасного погляду на метафору як на універсальний когнітивний меха- нізм. Вони дозволяють розглядати метафору не лише як мовну одиницю, а як важливий елемент концептуальної організації знань, що відіграє визначальну роль у процесах пізнання та комунікації.
|