У галузі перекладу відбуваються суттєві зміни, зумовлені глобалізацією й інтернаціоналізацією, що впливають на діяльність перекладачів. Особливо це стосується зростання обсягів перекладацьких робіт через зростання обсягу документів і об’єму інформації для обміну між країнами у світі, що потребують перекладу. Усі ці чинники визначають підвищену конкуренцію серед перекла- дачів, що потребує високого професіоналізму та використання новітніх техно- логій у перекладацькому процесі. Одним із важливих аспектів є постредагу- вання машинного перекладу, що передбачає виправлення результатів перекладу, виконаного автоматизованими системами. Машинний переклад за допомогою нейронних мереж і штучного інтелекту дозволяє зменшити витрати на людські ресурси та підвищити швидкість перекладу. Проте, зважаючи на відсутність цілковитої точності в автоматизованих системах, важливо використовувати постредагування для досягнення якісного результату. Метою статті є дослі- дження процесу постредагування, визначення його основних характеристик і чинників, що впливають на успішність цього процесу. Визначено особливості постредагування як перекладацької діяльності, до об’єктивних чинників впливу на процес постредагування можна віднести сам текст, мовну пару, використану систему, рівень якості постредагування (частковий, середній чи повний), а також специфіку тематики та жанру. Водночас суб’єктивні чинники включають індивідуальні особливості роботи перекладача, час, відведений на редагування, досвід і кваліфікацію перекладачів, а також їхнє глибоке розуміння контексту й культури обох мов. Загалом, постредагування посідає важливе місце в підготовці фахівців з пере- кладу, оскільки воно дозволяє ефективно працювати з результатами машинного перекладу, зі збереженням високого рівня якості кінцевого продукту. Навчання постредагування потребує окремої уваги та значно відрізняється від інших видів виконуваних перекладацьких видів діяльності.