У статті розглянуті проблеми емпатійного спілкування у викладанні іноземної мови як чинника ефективного навчального процесу в умовах диджиталізації. Під впливом диджиталізації спілкування між учасниками навчального процесу стало технологічно опосередкованим. Зміни у взаємодії студента і викладача зумо- вили актуальність даного дослідження. Метою роботи є визначення ролі емпатії у викладанні іноземних мов в умовах диджиталізації, вивчення й узагальнення результатів наукових розвідок вітчизняних та закордонних дослідників, практик формування емпатійного навчального середовища, окреслення ефективних під- ходів до створення умов для іншомовної комунікації. Зазначено, що відсутність особистісного спілкування під час дистанційного навчання може перешкоджати встановленню міцного зв’язку між викладачем і студентами. Емпатія зменшує емоційне напруження студентів і сприяє створенню доброзичливої атмосфери. У статті проаналізовано характеристики емпатійного спілкування, умови ство- рення емпатійного навчального середовища. Визначено поняття емпатії в кон- тексті викладання іноземної мови. Проаналізовано ефективні стратегії емпатій- ної комунікації, як-от персоналізація, зворотний зв’язок, емпатійне оцінювання, створення інклюзивного середовища, активне слухання й адаптація до різних стилів навчання. Підкреслено роль зворотного зв’язку з використанням про- грамного забезпечення для скринкастів (screencast software). Установлено зв’я- зок між емпатійним спілкуванням і емоційним станом студентів та зростанням їхньої мотивації. Запропоновано методику зворотного зв’язку від одногрупників (peer feedback practices) на основі Moodle. На прикладі міжнародного проєкту Erasmus+ «Модернізація університетських освітніх програм з іноземних мов на основі інтеграції з інформаційними технологіями» (DigiFLEd) продемонстровані можливості міжнародної співпраці в удосконаленні навчальних програм через інтеграцію мультимедійного контенту.