У статті проаналізовано алюзії у романі «Втрачений символ» сучасного аме- риканського письменника Дена Брауна з точки зору двоплановості цього явища, що формує багатозначність, розширює та збагачує текстову інформацію. Акту- альність дослідження зумовлена тим, що алюзивність є однією з характерних рис романів письменника. Наявність на сучасному етапі низки робіт, що пов’язані з вивченням алюзії як стилістичного прийому, їх класифікацією та будовою, забез- печують основу для аналізу явища алюзивності у зразках сучасних літератур- них творів, які є малодослідженими. У такий спосіб визначено потенціал науко- вих розвідок на основі роману «Втрачений символ». Серед останніх досліджень також є такі, в яких здійснено аналіз будови та описано семантико-структурні від- ношення елементів алюзій, алюзивних посилань та натяків. У статті окреслено теоретичні основи аналізу алюзій за двома елементами, що становлять смислову єдність та зумовлюють змістово-підтекстовий характер алюзій: денотатами (тек- сти, явища, події, назви та імена, на які звернене посилання) та репрезентантами (безпосередньо спосіб представлення алюзії у тексті). Своєю чергою денотати було класифіковано за характеристикою інтертекстуальності та неінтертексту- альності – наявністю чи відсутністю зв’язку із письмовою дискурсивною діяль- ністю. Аналіз здійснено на основі виявлених прикладів алюзій у тексті роману. Описано, яку основну інформацію та додаткову закладено в алюзивні посилання, які елементи виступають алюзивними маркерами та власне способи вираження алюзій. Дослідження алюзій за таким підходом демонструє процес їх розпізна- вання читачем, декодування та встановлення логічної відповідності між алюзив- ними одиницями і прихованим змістом. У кінцевому підсумку підтверджено, що двоплановість алюзій у романі «Втрачений символ» є засобом семантичного роз- ширення, що досягається єдністю денотатів та репрезентантів. На основі спів- ставлених результатів дослідження окреслено перспективи подальших дослі- джень, що пов’язані із системним аналізом двоплановості алюзій, застосуванням компаративістики та систематизацією наступних напрацювань.