У монографії висвітлено ключові напрями аудіовізуального архівування на теренах України. Представлено аудіовізуальні документи, як невід’ємну частину світової культурної спадщини та інформаційних ресурсів суспільства, яка, однак, через свою природну крихкість і нестабільність, а також виняткову вразливість до технологічних змін ризикує бути втраченою. Запропоновано установам, які зберігають аудіовізуальну спадщину, методологічні й технологічні інструменти для подолання поточних проблем у забезпеченні сталого й універсального доступу до неї.