У даній роботі досліджується порівняльне відображення постаті Івана Мазепи в українській та російській історіографії на прикладі праць Миколи Костомарова і Сергія Соловйова. Аналіз охоплює ідеологічні, фактологічні та методологічні аспекти трактування образу гетьмана в історичній науці обох країн. Робота висвітлює, як політичні та національні контексти впливали на формування наративів про Мазепу в українській традиції як символа національного спротиву та в російській - як прикладу політичної зради. Авторка вивчає джерельну базу, дослідницькі підходи та інтерпретації, акцентуючи на культурній і політичній ролі гетьмана в історичній пам'яті. Робота є внеском у подолання історичних стереотипів та розширення міжкультурного діалогу через об'єктивне осмислення минулого. Ключові слова: Іван Мазепа, українська історіографія, російська історіографія, Микола Костомаров, Сергій Соловйов, національна ідентичність, політична зрада, історична пам'ять, порівняльний аналіз, гетьманщина, культурна політика, історичний дискурс. ANNOTATION This paper examines the comparative representation of the figure of Ivan Mazepa in Ukrainian and Russian historiography using the works of Mykola Kostomarov and Serhiy Solovyov as an example. The analysis covers ideological, factual, and methodological aspects of the interpretation of the image of the hetman in historical science in both countries. The paper highlights how political and national contexts influenced the formation of narratives about Mazepa in the Ukrainian tradition as a symbol of national resistance and in the Russian tradition as an example of political betrayal. The author studies the source base, research approaches, and interpretations, focusing on the cultural and political role of the hetman in historical memory. The paper is a contribution to overcoming historical stereotypes and expanding intercultural dialogue through an objective understanding of the past. Key words: Ivan Mazepa, Ukrainian historiography, Russian historiography, Mykola Kostomarov, Serhiy Solovyov, national identity, political betrayal, historical memory, comparative analysis, hetmanship, cultural policy, historical discourse.