У бакалаврській роботі проаналізовано феномен трансгуманізму та концепції постлюдської еволюції як предмет філософської та мистецької рефлексії в культурі. Актуальність дослідження зумовлена стрімким розвитком науки і технологій, які виводять ідеї трансгуманізму зі сфери теоретичних дискусій у площину реальних перспектив, ставлячи під сумнів фундаментальні уявлення про людську природу. Метою роботи є виявлення, систематизація та аналіз ключових механізмів і форм культурного й філософського відображення ідей трансгуманізму та концепцій постлюдської еволюції. Дослідження здійснено на основі історико-філософського, мистецтвознавчого, порівняльного та культурологічного аналізу. У роботі визначено термінологію та концептуальні засади трансгуманізму, простежено його історичний розвиток від давніх міфів до сучасних академічних рухів. Проаналізовано еволюцію образу людини від середньовічної ідеї духовного піднесення (Данте), через гуманістичний ідеал самотворення епохи Ренесансу (Піко делла Мірандола) до фрагментованого суб'єкта модернізму та постмодернізму. Досліджено, як сучасні мистецькі практики (кіберпанк, аніме, відеоігри) та філософські концепції (Н. Бостром, Р. Курцвейл) формують образ постлюдини та моделюють можливі сценарії майбутнього. Обґрунтовано, що мистецтво і філософія відіграють ключову роль у критичному осмисленні, інтерпретації та прогнозуванні наслідків трансгуманістичного проєкту. Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, восьми підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 65 сторінок, список використаних джерел налічує 55 найменувань. Ключові слова: Трансгуманізм, постгуманізм, постлюдина, постлюдська еволюція, мистецтво, філософія, культура, технологічне вдосконалення, ідентичність, кіберпанк, штучний інтелект, біотехнології, культурна рефлексія. Abstract This bachelor's thesis analyzes the phenomenon of transhumanism and the concepts of posthuman evolution as subjects of philosophical and artistic reflection in culture. The relevance of the research is determined by the rapid development of science and technology, which are moving the ideas of transhumanism from the realm of theoretical discussions to the plane of real prospects, challenging fundamental concepts of human nature. The aim of the work is to identify, systematize, and analyze the key mechanisms and forms of cultural and philosophical reflection of the ideas of transhumanism and the concepts of posthuman evolution. The research is based on historical-philosophical, art history, comparative, and culturological analysis. The thesis defines the terminology and conceptual foundations of transhumanism and traces its historical development from ancient myths to modern academic movements. The evolution of the image of man is analyzed, from the medieval idea of spiritual ascension (Dante), through the humanistic ideal of self-fashioning of the Renaissance (Pico della Mirandola), to the fragmented subject of modernism and postmodernism. The study explores how contemporary artistic practices (cyberpunk, anime, video games) and philosophical concepts (N. Bostrom, R. Kurzweil) shape the image of the posthuman and model possible future scenarios. It is substantiated that art and philosophy play a key role in the critical understanding, interpretation, and forecasting of the consequences of the transhumanist project. The qualification thesis consists of an introduction, three chapters, eight sub-chapters, conclusions, and a list of references. The total volume of the work is 65 pages, and the list of references includes 55 titles. Keywords: Transhumanism, posthumanism, posthuman, posthuman evolution, art, philosophy, culture, technological enhancement, identity, cyberpunk, artificial intelligence, biotechnology, cultural reflection.