Актуальність дослідження обумовлена недостатньою вивченістю проблем підготовки вчителів історії до роботи з учнями з інтелектуальними порушеннями та низьким рівнем сформованості професійних і інклюзивних компетентностей, необхідних для ефективної діяльності в інклюзивному середовищі. Освітня система України перебуває у стані активних трансформацій, спрямованих на гарантування рівних можливостей для всіх учнів незалежно від їхніх індивідуальних особливостей. І саме одним із важливих напрямків цих змін є розвиток інклюзивної освіти, яка забезпечує здобуття знань дітьми з особливими освітніми потребами у закладах загальної середньої освіти. Особливої актуальності набуває питання включення дітей з порушеннями інтелектуального розвитку в систему інклюзивної освіти. Тому, потрібно не тільки зважати на розвиток інклюзивної освіти в Україні, але й забезпечувати створення необхідних умов для повноцінної соціалізації й адаптації дітей з інтелектуальними порушеннями у суспільстві. Це вимагає від системи закладів вищої освіти підготовки висококваліфікованих педагогів і розробки ефективних механізмів підтримки учнів з порушеннями інтелектуального розвитку у закладах загальної середньої освіти. Зважаючи на різні аспекти дослідження окресленого питання у наукових працях, а також на основі результатів аналізу освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти, виявлено низку суперечностей, що актуалізують вивчення зазначеної проблеми, зокрема: задекларована на рівні нормативних документів рівність доступу дітей з ООП до освіти та недостатня готовність закладів освіти забезпечити належні умови для її реалізації; недостатній рівень сформованості професійної та інклюзивної компетентностей, необхідних для ефективної роботи у закладах загальної середньої освіти, зокрема в інклюзивних класах; потреба у безперервній професійній підготовці учителів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, передусім із дітьми, які мають інтелектуальні порушення.