У бакалаврській роботі досліджено основні підходи сучасної української історіографії до вивчення Першої світової війни. Аналізується ключові тенденції, наукові здобутки та проблеми, що постали перед українськими істориками після здобуття Україною незалежності у 1991 році. Окрему увагу приділено змінам у трактуванні "українського питання", діяльності Союзу визволення України, участі українців у збройних силах воюючих імперій, а також соціальним явищам - біженству, гуманітарній кризі, трансформації національної свідомості. Робота охоплює три етапи розвитку історіографії (1920-ті - 1950-ті, 1950-ті - 1980-ті, від 1980-х до сьогодення), і демонструє перехід від радянських ідеологем до нових методологій: соціальної історії, мікроісторії, просопографічного аналізу. Узагальнено внесок провідних науковців (О. Реєнта, С. Трояна, В. Великочого, Л. Жванко та ін.) у формування образу війни в наукових та навчальних працях. Окрема частина присвячена практичному значенню теми для сучасної середньої освіти: використання історіографічних джерел у шкільному курсі історії, розвиток критичного мислення та історичної свідомості учнів. Робота містить хронологічні межі (1990-ті - поч. XXI ст.), теоретико-методологічне обґрунтування дослідження, аналіз джерельної бази та актуальні напрямки наукового пошуку. Ключові слова: перша світова війна, історіографія, педагогіка, монографії, українське питання, окупаційний режим, національна ідентичність, О. Реєнт. The bachelor's thesis explores the main approaches of modern Ukrainian historiography to the study of the First World War. The author analyzes the key trends, scientific achievements and problems faced by Ukrainian historians after Ukraine gained independence in 1991. Particular attention is paid to changes in the interpretation of the "Ukrainian question", the activities of the Union for the Liberation of Ukraine, the participation of Ukrainians in the armed forces of the warring empires, as well as social phenomena such as refugee, humanitarian crisis, and the transformation of national consciousness. The work covers three stages of historiography (1920s - 1950s, 1950s - 1980s, 1980s to the present), and demonstrates the transition from Soviet ideologies to new methodologies: social history, microhistory, prosopographic analysis. The contribution of leading scholars (O. Reent, S. Troyan, V. Velykyi, L. Zhvanko, and others) to the formation of the image of war in scientific and educational works is summarized. A separate part is devoted to the practical significance of the topic for modern secondary education: the use of historiographical sources in the school history course, the development of critical thinking and historical consciousness of students. The work contains chronological boundaries (1990s - early XXI century), theoretical and methodological substantiation of the study, analysis of the source base and current directions of scientific research. Keywords: World War I, historiography, pedagogy, monographs, Ukrainian question, occupation regime, national identity, O. Reent.