Робота присвячена дослідженню життєвого та професійного шляху Буми Ельгорта - історика, краєзнавця та музейника. У роботі комплексно аналізується його внесок у розвиток історичної науки, краєзнавства та музейної справи на Тернопільщині. Розкрито основні етапи становлення Б. Ельгорта як науковця, його роль у формуванні джерельної бази історичних досліджень Тернопільщини, а також його методичні підходи до вивчення та популяризації краєзнавчої спадщини. Особлива увага приділяється його ролі в становленні джерельної бази історичних досліджень, а також його діяльності як директора Кременецького краєзнавчого музею (1951-1959) і Тернопільського обласного краєзнавчого музею (1959-1975 рр.), де він відіграв ключову роль у формуванні колекцій, розробці експозицій та популяризації краєзнавчої спадщини. На основі широкого кола джерел, включаючи архівні матеріали, публікації Б. Ельгорта та спогади сучасників, дослідження розкриває наукові погляди та значущість його праць для сучасної української історіографії та музеєзнавства. Робота підкреслює багатогранність та самовідданість Б. Ельгорта у збереженні та примноженні національного краєзнавчого надбання попри складні умови радянської ідеологічної системи. Ключові слова: Бума Ельгорт, історик, краєзнавець, музейник, музеєзнавство, історіографія ABSTRACT The work is devoted to the study of the life and professional path of Buma Elgort - a historian, local lore expert and museum worker. The work comprehensively analyzes his contribution to the development of historical science, local lore and museum work in the Ternopil region. The main stages of B. Elgort's formation as a scientist, his role in forming the source base of historical research in the Ternopil region, as well as his methodological approaches to the study and popularization of local lore heritage are revealed. Special attention is paid to his role in forming the source base of historical research, as well as his activities as director of the Kremenets Museum of Local Lore (1951-1959) and the Ternopil Regional Museum of Local Lore (1959-1975), where he played a key role in forming collections, developing expositions and popularizing local lore heritage. Based on a wide range of sources, including archival materials, publications of B. Elgort and the memories of contemporaries, the study reveals the scientific views and significance of his works for modern Ukrainian historiography and museology. The work emphasizes the versatility and dedication of B. Elgort in preserving and increasing the national local history heritage despite the difficult conditions of the Soviet ideological system. Keywords: Buma Elgort, historian, local historian, museum worker, museology, historiography.