Репрезентовані результати комплексного авторського наукового дослідження. Розглядаються загальнофілософські, загальнонаукові, психологічні та міждисциплінарні аспекти вивчення релігійного дискурсу; описуються системотвірні психологічні виміри його розуміння: когнітивно-інтелектуальний, афективно-емпатійний, мотиваційно-цільовий, конативно-нормативний. Розуміння релігійного дискурсу теоретично та емпірично характеризується у контексті релігійної активності особистості як його загального контексту, а також на базових рівнях: символьно-архетипному (субперсональному), смисловому (персональному) та значеннєвому (інтерперсональному). Обґрунтовується поняття «релігійної дискурсивної особистості» та описуються чотири основні її типи: «когнітивно-прагматичний», «афективно-амбівалентний», «афективно-комунікативний» та «афективно-когнітивно-комунікативний». Для науковців, науково-педагогічних працівників, студентів, усіх тих, хто цікавиться проблемами сучасної психології релігії, психології особистості, психології дискурсу та психолінгвістики.