Зростаюче забруднення водних екосистем мікропластиком та вплив ксенобіотиків, особливо за комплексної дії, є одними з ключових викликів сучасної екотоксикології, що вимагають глибокого вивчення їх впливу на фізіологічні процеси гідробіонтів. Метою дослідження було з'ясувати особливості впливу мікропластику (МР) та саліноміцину (Sal), окремо та за їх поєднання (Міх), на процеси окисного стресу у двостулкового молюска U. tumidus шляхом оцінки біохімічних маркерів, що характеризують стан антиоксидантного захисту та ступінь оксидативних ушкоджень. Упродовж 14 днів експерименту молюсків піддавали впливу МР - частинки полістиролу розміром 2 мкм у концентрації 1 мг/л, Sal у концентрації 6 мкг/л та їх суміші. Вивчали зміни морфометричних показників, антиоксидантної активності ензимів травної залози та рівня окисного пошкодження макромолекул. Встановлено, що Sal викликав підвищення рівня РС і активності САТ, що свідчить про розвиток окисного стресу. Комбінована дія ксенобіотиків спричинила синергетичний ефект, проявлений у зміні активності антиоксидантних ензимів (зростання Mn-SOD, САТ; зниження Cu,Zn-SOD), що свідчить про посилення окислювального стресу. Отримані результати демонструють специфічний вплив мікропластику та його комбінації з ксенобіотиками на фізіологічний стан молюсків. Це підкреслює потенційні екологічні ризики присутності мікропластику у водних екосистемах і потребу в подальшому дослідженні його впливу. Ключові слова: мікропластик, саліноміцин, молюски, антиоксидантна активність, окислювальний стрес. The increasing pollution of aquatic ecosystems with microplastics and the impact of xenobiotics, particularly under their combined effects, represent significant challenges in modern ecotoxicology. In-depth studies of the influence of these substances on the physiological processes of hydrobionts are therefore required. The objective of this research was to investigate the effects of microplastics (MP) and salinomycin (Sal), both separately and in combination (Mix), on oxidative stress processes in the bivalve mollusk U. tumidus. This was achieved by assessing biochemical markers that characterise antioxidant defence status and the degree of oxidative damage. Over a period of 14 days, the mollusks were exposed to MP (polystyrene particles, 2 µm in size, at a concentration of 1 mg/L), Sal (6 µg/L), and their Mix. The study also examined the effects of the treatments on the mollusks' morphometric parameters, antioxidant enzyme activities in the digestive gland, and levels of oxidative damage to macromolecules.The study demonstrated that Sal induced elevated levels of PC and CAT activity, indicative of the emergence of oxidative stress. The combined action of xenobiotics resulted in a synergistic effect, as evidenced by alterations in antioxidant enzyme activities (increased Mn-SOD and CAT, decreased Cu,Zn-SOD), thereby underscoring the intensification of oxidative stress. The findings demonstrate the specific effects of microplastics and their combination with xenobiotics on the physiological state of mollusks. This underscores the potential ecological risks of microplastics in aquatic ecosystems and the necessity for further research into their impacts. Keywords: microplastics, salinomycin, mollusks, antioxidant activity, oxidative stress.