У цій статті аналізується наратив польської поліції щодо ромів у міжвоєнний період, розкриваючи ставлення та потенційні практики. Згідно з поліцейськими журналами та довідниками, роми були мобільними та схильними до крадіжок та обману. Їхні традиційні ремесла були лише димовою завісою для незаконної діяльності. Як контрзаходи, рекомендувалися обшуки караванів, ретельні перевірки документів, що посвідчують особу, невибіркове зняття відбитків пальців у підозрюваних ромів, серед кількох інших. Цей наратив становив частину ширшого професійного дискурсу поліції та, ймовірно, є показником практики щодо ромів. Польська поліція дотримувалася сучасного європейського досвіду щодо ромів, створеного в галузях криміналістики та кримінології. Оскільки в Польщі не було дискримінаційних законів, спрямованих проти ромів, схоже, що поліція використовувала законодавство проти жебракування та бродяжництва, серед інших тактик. КЛЮЧОВІ СЛОВА: історія Польщі в міжвоєнний період, польська державна поліція, історія ромів