У цьому есе розглядаються міфи, що оточують історичну постать гетьмана Мазепи, та їхні художні вираження. Зокрема, порівнюються та протиставляються дві нещодавні сценічні версії опери Петра Чайковського «Мазепа» театрами Харкова у 2017 році та Москви у 2021 році, під час російських військових операцій на території України. Бажанню українських режисерів віддати шану національному герою протистоїть російська інтерпретація образу Мазепи як архетипу зрадника. В есе показано, як українська версія оновила сюжет та звільнила міф про Мазепу від російських та радянських імперських спотворень, тим самим пов'язавши події опери із сучасною боротьбою за суверенну державу. Тим часом, під своєю модерністською поверхнею, російська версія зберегла віковий столичний погляд опери на Україну як нижчу. КЛЮЧОВІ СЛОВА: Мазепа, міф, національна ідентичність, оперна версія, Чайковський