Роботу присвячено дослідженню українського військового сленгу як лексико-семантичного явища сучасної української мови, що активно формується під впливом соціальних змін, спричинених повномасштабною російсько-українською війною. Метою роботи є з'ясування особливостей функціонування, структурної організації, джерел походження та комунікативного потенціалу сленгових одиниць у межах публічного й неформального мовлення, а також способи їх використання на уроках української мови. У першому розділі визначено місце сленгу в системі лексики, охарактеризовано військовий сленг як соціолінгвістичний феномен, проаналізовано функції та словотвірні моделі утворення сленгізмів. Особливу увагу в другому розділі зосереджено на лексико-семантичній класифікації одиниць, зібраних у результаті онлайн-опитування, а також аналізу сленгів, зафіксованих у фільмі "Позивний Бандерас" та романі Л. Дереша "Погляд Медузи". Емпіричну базу дослідження становлять живі мовні джерела, що репрезентують фронтову та побутову комунікацію військових. Окремий розділ присвячено методичним підходам до роботи зі сленговими лексемами в шкільному курсі української мови. Запропоновано вправи для розвитку культури мовлення, що сприяють формуванню стилістичного чуття. Результати дослідження мають лінгвістичну, соціокультурну та методичну цінність, можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях, у навчальному процесі, а також для укладання словників військового сленгу. Ключові слова : українська мова, сленг, військовий сленг, жаргон, соціолінгвістика, лексика війни, лексико-семантична класифікація, мовна ідентичність, художній текст, фільм, опитування, уроки української мови, культура мовлення, методика навчання мови