Рукопис. Без початку та кінця, деякі аркуші всередині переплутані місцями. Унійна традиція. Туш, кіновар. Півустав, київська редакція церковнослов'янської мови (чіткий почерк), київська п'ятилінійна квадратна нотація (виразне групування нот у такти). Майстерні прикраси. Ірмолой містить тропарі, стихири, богородичні, антифони, вибрані піснеспіви Літургій Іоанна Златоуста і Григорія Двоєслова. Серед наспівів трапляються київський та болгарський. На верхніх форзацних аркушах згадується Зарваниця. У маргінальних записах трапляється прізвище Ґерета, поширене на Тернопільщині. У часи німецької окупації зберігався у Народному музеї імені отця Йосафата Кобринського міста Коломиї (печатка установи міститься на декількох аркушах). Первинну каталогізацію кодексу провів кандидат мистецтвознавства, доцент Жулковський Богдан Євгенович.