Дисертаційну роботу присвячено вирішенню актуальної проблеми підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій у ЗВО до застосування адаптивних систем у професійній діяльності. Установлено, що адаптивні системи сприяють реалізації індивідуальних можливостей здобувачів, забезпечення інклюзивності освіти, персоналізованого навчання. Адже відображають деякі характеристики студента в «моделі студента» і застосовують цю модель для адаптації різних аспектів програмованого навчання та контролю знань. В архітектурі фреймів існуючих адаптивних систем, які застосовуються в освітній сфері, ідеї адаптивності реалізується через забезпечення: зворотного зв’язку між здобувачами та викладачами; різнорівневої адаптації контенту; існування аналітичних дашбордів та звітів про проходження курсів для викладачів і студентів; формату гри та інтерактивності взаємодії з освітніми матеріалами; формувального оцінювання. Технологічна архітектура сучасних адаптивних педагогічних платформ включає кілька ключових компонентів: модуль збору та аналізу даних, модуль моделювання здобувача, модуль адаптації контенту та модуль педагогічних стратегій. В основі розгортання функціоналу адаптивних систем стоїть категорія «персоналізованого адаптивного навчання». При персоналізованому навчанні відбувається спільний пошук здобувача і викладача шляхів розвитку індивідуальних здібностей майбутнього фахівця, удосконалення індивідуального стилю мислення, активізація високого рівня залученості. Саме персоналізована освіта стимулює студента, спільно з викладачем, розробляти власну освітню траєкторію, здійснювати вибір важливих для себе цілей навчання, приймати рішення про час і темп навчання, здійснювати вибір завдань та способів їх вирішення, отримувати якісний зворотний зв’язок. Зміни освітнього ландшафту, спричинені цифровізацією, поставили на перше місце в досягненні персоналізації навчання можливості цифрових технологій та адаптивних систем навчання. Вивчення педагогічної, психологічної, філософської літератури та резюмування положень нормативно-правових документів, які визначають засадничі орієнтири розвитку систем фахової та професійно-педагогічної освіти дало змогу конкретизувати сукупність актуалітетів підготовки майбутніх фахівців цифрових технологій у ЗВО до застосування адаптивних систем у професійній діяльності (нормативно-правове регулювання цифровізації навчання на всіх його рівнях; необхідність наскрізної реалізації персоніфікованого підходу, що базується на ідеях особистісно-зорієнтованої освіти; можливості використання адаптивного електронного навчання для оцінювання результатів освітньої діяльності та виявлення індивідуальних відмінностей між здобувачами; перспективи побудови персональної освітньої траєкторії здобувачів у закладах фахової передвищої освіти; зростаюча технологічність фахової передвищої освіти, яка продиктована вимогами до якості підготовки здобувачів; широкі можливості адаптивних систем для забезпечення різноманітних стилів та темпів навчання здобувачів; застосування адаптивних систем для формування мотивації та відповідальності здобувачів за результати навчання; проєктування у закладах фахової передвищої освіти персоналізованого адаптивного освітнього середовища засобами адаптивних систем; можливість реалізації безшовних інтеграцій різноманітних адаптивних цифрових технологій, платформ, застосунків в структуру цифрового освітнього середовища закладів фахової передвищої освіти; адаптивні системи підвищують доступність освіти та забезпечують високу залученість здобувачів до навчання; адаптивним системам властивий широкий функціонал для налагодження швидкого зворотного зв’язку та тьюторської підтримки навчання). Ключові слова: майбутні фахівці цифрових технологій, студенти, цифрове освітнє середовище, адаптивні системи, персоналізоване адаптивне навчання, цифрові інструменти адаптивного навчання, цифровий контент, педагогічні умови, методика, педагоги-інженери ІТ сфери, фахова передвища освіта. The dissertation is devoted to addressing the topical problem of preparing future digital technology specialists in higher education institutions for the application of adaptive systems in professional practice. It has been established that adaptive systems facilitate the realisation of learners’ individual capabilities, ensure educational inclusivity, and support personalised learning. This is achieved by representing certain learner characteristics within a ‘learner model’ and using this model to adapt various aspects of programmed instruction and knowledge assessment. Within the frame-based architecture of existing adaptive systems employed in education, the principles of adaptivity are implemented through the provision of feedback between learners and instructors; multi-level content adaptation; the availability of analytical dashboards and course progress reports for both instructors and students; gamified formats and interactive engagement with learning materials; and formative assessment. The technological architecture of contemporary adaptive educational platforms comprises several key components: a data collection and analysis module, a learner modelling module, a content adaptation module, and a pedagogical strategies module. At the core of the functional deployment of adaptive systems lies the concept of personalised adaptive learning. Within personalised learning, learners and instructors jointly explore pathways for developing the future specialist’s individual abilities, refining an individual cognitive style, and enhancing high levels of engagement. Personalised education encourages students, in collaboration with instructors, to design their own educational trajectories, select personally meaningful learning goals, make decisions regarding the timing and pace of learning, choose tasks and methods for their completion, and receive high-quality feedback. Transformations of the educational landscape driven by digitalisation have foregrounded the capabilities of digital technologies and adaptive learning systems as the primary means of achieving learning personalisation. The examination of pedagogical, psychological, and philosophical literature, together with the synthesis of provisions contained in regulatory and legal documents that define the fundamental orientations for the development of vocational and professional–pedagogical education systems, made it possible to specify a set of key priorities in the preparation of future digital technology specialists in higher education institutions for the application of adaptive systems in professional practice. These priorities include: regulatory and legal governance of the digitalisation of learning at all levels; the necessity of the transversal implementation of a personalised approach grounded in the principles of learnercentred education; the potential of adaptive e-learning for assessing learning outcomes and identifying individual differences among learners; prospects for constructing personalised educational trajectories for students in institutions of professional pre-higher education; the increasing technologisation of professional pre-higher education driven by quality requirements for learner preparation; the extensive capabilities of adaptive systems to accommodate diverse learning styles and paces; the use of adaptive systems to foster learners’ motivation and responsibility for learning outcomes; the design of personalised adaptive educational environments in institutions of professional pre-higher education through adaptive systems; the possibility of seamless integration of various adaptive digital technologies, platforms, and applications into the digital educational environment of professional pre-higher education institutions; the enhancement of educational accessibility and high levels of learner engagement through adaptive systems; and the broad functional capacity of adaptive systems to provide rapid feedback and tutoring support for learning. Keywords: future digital technology specialists, students, digital learning environment, adaptive systems, personalised adaptive learning, digital tools for adaptive learning, web resources, digital content, pedagogical conditions, methodology, IT engineer-educators, higher education.