У дисертації презентовано новий погляд на вирішення проблеми формування професійної компетентності майбутніх економістів у фахових економічних коледжах. З позиції врахування вимог державних стандартів сучасної економічної освіти в Україні, ідеології глобалізації та інтернаціоналізації економічної діяльності, концептуальних засад Industry 4.0, реформування системи передвищої освіти систематизовано теоретичні підвалини професійної підготовки майбутніх економістів у фахових економічних коледжах. На основі вивчення та аналізу практики підготовки майбутніх економістів у вітчизняних та зарубіжних закладах фахової передвищої освіти систематизовано глобальні та локальні тенденції її оновлення. До глобальних трендів навчання майбутніх молодших бакалаврів з економіки віднесено: глобалізацію та інтеграцію економічної освіти; цифровізацію освітньої процесу зумовлену цифровою трансформацією; спрямованість на безперервну освіту; модульність, варіативність, гнучкість та поліфункціональність програм навчання; інтенсифікацію процесу навчання на основі використання активних та інтерактивних методів навчання; фундаменталізацію; практикозорієнтованість. До локальних трендів оновлення процесу навчання майбутніх економістів у фахових економічних коледжах належать: диверсифікація підготовки студентів, заснована на дуальній освіті (передбачає соціальне партнерство закладів фахової передвищої освіти та стейкхолдерів; збільшення практико-зорієнтованості професійної підготовки через її реалізацію у реальних умовах підприємств-партнерів; різнобічний професійний розвиток студентів в професії та забезпечення поступової адаптації до роботи); цифрову трансформацію навчання, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітній процес та розвитку здатності студентів застосовувати новітні програмні продукти в практиці роботи за фахом; удосконалення математичної складової підготовки майбутніх економістів, що опирається на інтегративний потенціал сучасних цифрових технологій і цифрових інструментальних засобів та створення умов в освітньому процесі для досягнення максимально можливої практико-зорієнтованості математичної підготовки студентів з метою розширення діапазону вмінь і навичок здобувачів вирішувати фінансово-економічні проблеми та завдання у фаховій діяльності; модернізація виробничого та лабораторного обладнання; реалізації кластерного підходу до наповнення змісту освітніх програм; регіоналізації професійної підготовки; розвиток soft skills студентів фахових економічних коледжів шляхом адаптації освітніх програм до рівня та динаміки технологічних змін в економічній сфері, впровадження міждисциплінарного підходу в навчання студентів, залучення майбутніх економістів до проєктного навчання та створення стартапів. У процесі вивчення специфіки професійної підготовки майбутніх фахових молодших бакалаврів з економіки виявлено педагогічні можливості закладів фахової передвищої освіти у формуванні професійної компетентності здобувачів (впровадження концепції дуального навчання; налагодження соціального партнерства зі стейкхолдерами; забезпечення доступності, гнучкості, індивідуальності, диференційованості професійної підготовки майбутніх економістів у фахових економічних коледжах; оновлення або заміни конкретних вимог до випускника (фахівця) залежно від змін технологічного процесу; комбінування необхідних модулів та їхніх окремих одиниць для індивідуалізації навчання майбутніх економістів; залучення роботодавців до коригування змісту навчання майбутніх економістів; інтенсифікації та інноватизації математичної підготовки студентів; реалізація засад міждисциплінарної інтеграції в освітньому процесі). Конкретизовано компоненти (мотиваційно-ціннісний, інформаційно-когнітивний, діяльнісно-операційний, рефлексивно-особистісний), критерії (мотиваційний (усвідомлене ставлення студента до здобуття фаху та розвинена професійна мотивація), когнітивний (системність, цілісність, структурованість фахових знань майбутніх економістів, необхідних для вирішення різноманітних фінансово-економічних завдань), діяльнісний (здатність студентів знаходити оптимальні шляхи виходу зі складних професійних ситуацій, засновану на розвинених професійних вміннях та навичках), рефлексивний (спрямованість на професійне становлення як фахівця з економіки), показники та рівні (високий, достатній, задовільний, низький) сформованості професійної компетентності майбутніх економістів. Ключові слова: професійна підготовка, майбутні економісти, фахові молодші бакалаври з економіки, фахові економічні коледжі, здобувачі освіти, освітнє середовище, професійна компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, критерії, інтерактивне навчання, практикозорієнтована підготовка, цифрова трансформація, освітній процес. The dissertation presents a novel perspective on addressing the problem of developing the professional competence of future economists in professional economic colleges. Considering the requirements of state standards of contemporary economic education in Ukraine, the ideology of globalisation and internationalisation of economic activity, the conceptual foundations of Industry 4.0, and the reform of the system of professional pre-higher education, the theoretical foundations of the professional training of future economists in professional economic colleges are systematised. Based on the study and analysis of the practice of training future economists in domestic and foreign institutions of professional pre-higher education, global and local trends in its modernisation are identified and systematised. The global trends in changing approaches to the education of future junior bachelors in economics include: the globalisation and integration of economic education; the digitalisation of the educational process; an orientation towards lifelong learning; modularity, variability, flexibility, and multifunctionality of educational programmes; intensification of the learning process through the use of active and interactive teaching methods; fundamentalisation; and practice-oriented training. Local trends in the renewal of the educational process for future economists in professional economic colleges include: the diversification of student training based on dual education (which presupposes social partnership between institutions of professional pre-higher education and stakeholders; enhancement of the practice-oriented nature of professional training through its implementation in real working environments of partner enterprises; comprehensive professional development of students within the profession and the provision of their gradual adaptation to employment); digitalisation of learning, the integration of modern information and communication technologies into the educational process, and the development of students’ ability to apply advanced software products in professional practice; enhancement of the mathematical component of training for future economists, grounded in the integrative potential of contemporary digital technologies and digital tools, as well as the creation of educational conditions aimed at achieving the highest possible level of practice-oriented mathematical training in order to expand the range of students’ skills and competencies in solving financial and economic problems in professional activity; modernisation of production and laboratory equipment; implementation of a cluster-based approach to the development of educational programme content; regionalisation of professional training; and the development of students’ soft skills in professional economic colleges through the adaptation of educational programmes to the level and dynamics of technological change in the economic sphere, the introduction of an interdisciplinary approach to teaching, the involvement of future economists in project-based learning, and the creation of start-ups. While examining the specific features of training future professional junior bachelors in economics, the pedagogical potential of professional economic colleges in the formation of students’ professional competence was identified. This potential includes: the implementation of the dual education concept; the establishment of social partnerships with stakeholders; ensuring the accessibility, flexibility, individualisation, and differentiation of professional training for future economists in professional economic colleges; the updating or replacement of specific graduate (specialist) requirements in response to changes in technological processes; the combination of required modules and their individual units to personalise the training of future economists; the involvement of employers in adjusting the content of professional training; the intensification and innovation of students’ mathematical training; and the implementation of principles of interdisciplinary integration within the educational process. The components of professional competence were specified as motivational–value-based, informational–cognitive, activity–operational, and reflective–personal. The corresponding criteria were defined as: motivational (students’ conscious attitude towards professional development and a well-formed professional motivation); cognitive (the systemic, holistic, and structured nature of professional knowledge required by future economists to solve a wide range of financial and economic problems); activity-based (students’ ability to identify optimal solutions to complex professional situations, grounded in well-developed professional skills and abilities); and reflective (orientation towards professional self-development and formation as an economics specialist). Indicators and levels of professional competence formation were identified as high, sufficient, satisfactory, and low. Considering the results of an expert survey, the author’s own experience in training future economists within institutions of professional pre-higher education, and an analysis of the requirements of social demand and stakeholders’ expectations, a set of pedagogical conditions for the formation of professional competence of future economists in professional economic colleges was identified. These conditions include: the use of problem-based and interactive teaching methods to create an emotionally rich educational environment in professional economic colleges with the aim of enhancing students’ professional motivation; the expansion of the content of professional training for future economists through situational interdisciplinary tasks to ensure the applied orientation of students’ professional knowledge; the provision of practice-oriented training for future economists during both classroom-based and workplace learning activities; and the organisation of students’ self-directed project-based learning. Pedagogical conditions for the formation of professional competence of future economists are interpreted as a set of internal and external measures adapted to the capacities of professional economic colleges and aimed at improving the quality of students’ preparation for future professional activity by fostering its practice orientation, interdisciplinarity, technological focus, and dual nature, as well as ensuring high competitiveness and mobility of graduates in the labour market. Drawing on the potential of the pedagogical modelling method, a structural–functional model for the formation of professional competence of future economists in professional economic colleges was designed, which initiated the creation of an innovative educational environment. The proposed model, as an abstract, structural (describing the structure, content, and properties of the elements of the process under study), functional (explaining the nature of cause-and-effect relationships between its elements and revealing the mechanisms for achieving the modelling objectives), and open (capable of being enriched with new information) framework of new knowledge on the formation of professional competence of future economists in professional economic colleges, is represented through a set of interrelated blocks, namely: goal-oriented, theoretical and methodological, content and technological, analytical and generalising, and outcome-oriented. All developed block-elements of the model reflect the levels (didactic, social, spatial–material, and subject-based) of functioning of the innovative educational environment for the formation of professional competence of future economists in professional economic colleges within the space of professional pre-higher economic education. Keywords: professional training, future economists, junior professional bachelors in economics, professional economic colleges, students, educational environment, professional competence, information and communication technologies (ICT), criteria, interactive learning, practice-oriented training, digital transformation, educational process.