Сербський письменник М. Павич в останньому великому романі «Друге тіло» продуктивно використовує паратекстуальні елементи й оригінальні параграфемні компоненти як ілюстративний матеріал. Покликаючись на окреслений французьким теоретиком Ж. Женеттом термін «паратекст», у статті встановлено, що паратекстуальність в аналізованому творі реалізовується через заголовок, підзаголовок, присвяту дружині (письменниці Я. Михайлович), епіграф та епілог. Наголошено на важливій ролі авторського підзаголовку побожний роман, що стає дороговказом для читачів, яким запропонована інтелектуальна інтерпретація біблійного сюжету про існування другого тіла Христа після воскресіння. Проаналізовано специфіку післямови, у якій викладено авторські міркування про роль читача та його домінантну роль в інтерпретації тексту. Виокремлено параграмфемні елементи, які виконують функцію унаочнення (насамперед іконічні компоненти: символи, малюнки та графіки). Особливу увагу приділено іконічним компонентам на релігійну тематику. Установлено, що непарні розділи роману позначені білим іконічним компонентом – голубом – символом Святого Духа, а парні розпочинаються чорним іконічним компонентом – зображенням демона. М. Павич був обізнаний з ідеями королівського мистецтва й «ілюстрував» масонську атрибутику у своїй прозовій творчості. У побожному романі зроблено акцент на правилі божественної пропорційності, що асоціюється з ідеєю структурної гармонії, та іконічних компонентах із геометричною формою хреста (символічне зображення хреста, яке водночас є графіком золотого перетину вічності й часу, і зображення хреста з накладеним малюнком Святого Духа у вигляді голуба). У статті охарактеризовано іконічний компонент – зображення хреста-якоря як цехового знаку сербських крамарів міста Сентендре. З’ясовано, що якірний хрест можна віднести до масонської символіки. Зроблено висновок, що паратекстуальні та параграфемні елементи – це система «сигналів», «підказок», які допомагають читачеві орієнтуватися у текстуальному просторі й глибше зрозуміти прихований його зміст.