| |
Дубцова, О. Несформованість/незбіжність концептуальних структур загальнолюдських онтологічних знань комунікантів як когнінивна причина комунікативних невдач (на матеріалі американського кінодискурсу) [Текст] / О. Дубцова, Т. Полякова // Studia Methodologica. – 2025. – Вип. 60. – С. 49–60. – Бібліогр. наприкінці ст.
У статі досліджуються комунікативні невдачі, спричинені несформованістю/незбіжністю концептуальних структур загальнолюдських онтологічних знань комунікантів у межах інтерсуб’єктивної парадигми. Комунікативна невдача розглядається як нездатність суб’єктів інтеракції вивести інференцію або виведення хибної інференції у межах інтерсуб’єктного акту. Інтерсуб’єктний акт тлумачиться як взаємодія, у межах якої вербальні/невербальні дії комунікантів розглядаються як перцептивні стимули, що запускають паралельні свідомі/несвідомі інференційні процеси, які включають когніцію, волевиявлення й афект в ініціацію мотивованої комунікативної дії. Інференційний аналіз, застосований у дослідженні, надає інструментарій для відтворення інференційних процесів комунікантів та уможливлює урахування когнітивних, перцептивних, афективних та волевиявних аспектів взаємодії, зумовлюючих їхні цілеспрямовані мотивовані вербальні/невербальні комунікативні дії. Аналізовані комунікативні невдачі було відібрано з американського кінодискурсу, представленого жанром ситуаційної комедії, який моделює живе спілкування. Ми стверджуємо, що комунікативні невдачі, спричинені несформованістю концептуальних структур загальнолюдських онтологічних знань комунікантів, виникають унаслідок неусвідомлення адресатом природних та/або соціальних причинно-наслідкових зв’язків. Це пояснюється відсутністю базових знань та відповідного досвіду, які забезпечують сформованість відповідних концептуальних структур у свідомості комунікантів та відповідають за інференційний процес. Ми доводимо, що комунікативні невдачі, спричинені розбіжностями у концептуальних структурах загальнолюдських онтологічних знань комунікантів, пов’язані з такими царинами досвіду, як знання соціальних причинно-наслідкових відношень і аксіологічних орієнтирів, та є наслідком розбіжності центральності структур загальнолюдських онтологічних енциклопедичних знань комунікантів, які активуються у свідомості адресанта й адресата в інтерсуб’єктному акті у процесі інтерпретації вербальної та/або невербальної дії адресанта.
|