У статті зосереджена увага на проблемі формування емоційного інтелекту майбутніх учителів-словесників в умовах повномасштабної війни в Україні. Авторами розроблено структуру емоційного інтелекту майбутніх учителів-словесників, що складається з когнітивного, емоційно-перцептивного, рефлексивного, ціннісно-смислового, практично-діяльнісного компонентів. Зазначено, що когнітивний складник розробленої структури охоплює знання про сутність і функції емоцій, а також їх прояву у поведінці людей. Для майбутніх учителів він виявляється в умінні розуміти емоції учнів та інтерпретувати невербальні сигнали у процесі педагогічної взаємодії. Описано, що емоційно-перцептивний складник визначає здатність майбутнього вчителя сприймати розпізнавати та інтерпретувати емоційні стани учнів у процесі комунікації. Рефлексивний компонент передбачає усвідомлення майбутнім учителем власних емоційних реакцій, їх критичний аналіз і здатність до самокорекції поведінки відповідно до педагогічної ситуації. Значну увагу зосереджено на ціннісно-смисловому і практично-діяльнісному компонентах, які розкривають емоційний інтелект майбутнього учителя як ресурс стресостійкості, саморегуляції та емоційної стабільності в умовах війни. Доведено, що запропонована структура емоційного інтелекту складається зі взаємопов’язаних компонентів, що становлять цілісну, внутрішньо пов’язану та динамічну систему, яка розкриває механізми і специфіку формування емоційного інтелекту саме майбутніх учителів української та зарубіжної літератур. Проведено анкетування 30 здобувачів вищої освіти бакалаврського рівня факультету філології і журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Опитування мало на меті підтвердити, що системне читання художніх творів є важливим інструментом формування емоційного інтелекту студентів-філологів та сприяє розвитку особистісної стійкості в умовах повномасштабного вторгнення.