Матеріалами для дисертаційної роботи служили відкриті дані регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області, паспорту річки Гнізни та зібрані в процесі експедиційних досліджень і опрацьовані автором дані про річково- басейнову систему, її екологічний стан, чинники антропогенного впливу та їх наслідки. Основу науково-методологічного блоку склав аналіз концепцій та підходів опублікованих у працях вітчизняних та зарубіжних авторів, а також нормативно-правових документів: водного кодексу України, Водної стратегії України на період до 2050 року та міжнародної водної конвенції 1992 р. Оцінку геоекологічних функцій річково-басейнової системи було проведено на основі сучасних наукових методик: концептуальних положень басейнового підходу, оцінки антропогенної трансформованості ландшафтів річково-басейнової системи (за П.Г. Шищенком); оцінка ландшафтно-екологічної організації території (за М.Д. Гродзинським); оцінка оптимізації землекористування (за О.Ф. Балацьким) У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: узагальнено міжнародний та вітчизняний досвід з вивчення гідроекологічних станів річково-басейнових систем; проведено функціонально-просторовий аналіз змінених природних умов річково-басейнової системи Гнізни; висвітлено чинники, зміни та наслідки впливу господарської діяльності на ландшафтні річкові комплекси басейну р. Гнізни; оцінено геоекологічний стан та ступінь антропогенної перетвореності ландшафтних систем; розроблено моделі: екологічного стану, збалансованого землекористування та охорони природи, ландшафтно-екологічної організації території, геоекологічних особливостей басейнових підсистем, заповідної та екологічної мереж; обґрунтовано алгоритм оптимізації природокористування та охорони природи і створення басейнової природоохоронної системи. Ключові слова: басейн річки, природокористування, зміна клімату, гідрологічний, якість води, геоекологічний стан, антропогенний, оптимізація, ревіталізація, моделювання, заповідна мережа, екомережа, екологічна безпека Research on the dissertation topic was conducted during 2022-2026 in accordance with the research plans of the Department of Geography and Methods of Teaching Geography and the Research Laboratory “Modeling of Ecological and Geographical Systems.” The materials for the dissertation were open data from the Regional Office of Water Resources in the Ternopil Region, the passport of the Gnizna River, and data collected during expeditionary research and processed by the author on the river basin system, its ecological state, anthropogenic factors, and their consequences. The scientific and methodological block was based on an analysis of concepts and approaches published in the works of domestic and foreign authors, as well as regulatory and legal documents: the Water Code of Ukraine, the Water Strategy of Ukraine for the period up to 2050, and the 1992 International Water Convention. The assessment of the geoecological functions of the river basin system was carried out on the basis of modern scientific methods: conceptual provisions of the basin approach, assessment of the anthropogenic transformability of the landscapes of the river basin system (according to P. G. Shishchenko); assessment of the landscape-ecological organization of the territory (according to M. D. Grodzinsky); assessment of land use optimization (according to O. F. Balatsky), and assessment of the impact of climate change on the hydrological processes of the river basin. The following tasks were set and solved in the work: international and domestic experience in studying the hydroecological conditions of river basin systems was summarized; a functional and spatial analysis of the changed natural conditions of the Gnizna River basin system was carried out; factors, changes, and consequences of the impact of economic activity on the landscape river complexes of the Gnizna River basin were highlighted; the geoecological state and degree of anthropogenic transformation of landscape systems were assessed; models were developed for ecological status, balanced land use and nature conservation, landscape and ecological organization of the territory, geoecological features of basin subsystems, protected and ecological networks; an algorithm for optimizing nature use and conservation and creating a basin nature conservation system was substantiated. Keywords: river basin, nature management, climate change, hydrological, water quality, geoecological state, anthropogenic, optimization, revitalization, modeling, reserve network, eco-network, ecological safety.