Поверхневі води в Україні зазнають значного антропогенного впливу. На фоні суттєвих кліматичних змін, зміни динаміки та інтенсивності опадів, незадовільними залишаються характер загального водокористування, об’єми втрат та забруднень води у різних секторах, зокрема промисловому та сільськогосподарському. До негативних факторів також додалися чинники, спровоковані військовими діями. Поряд з цим, незважаючи на складну суспільну та безпекову обстановку, в Україні триває активний процес імплементації законодавства ЄС, у тому числі стосовно моніторингу, стандартів якості вод різного призначення, впровадження ефективних методів очистки стічних вод, доступності централізованого водопостачання та водовідведення. Здійснення об’єктивного геоекологічного оцінювання вимагає підвищення якості накопичення та дослідження даних про забруднення, у першу чергу поверхневих вод, оскільки саме вони є основним джерелом водопостачання для більшості регіонів України. Недостатнє охоплення моніторинговою мережею водних масивів, невпорядкованість у взаємодії служб, відповідальних за стан вод, невизначеність інституційних трансформацій на національному рівні стають ризиками для прогнозованого функціонування як водного сектору загалом, так і аналітичної інфраструктури, пов’язаної із моніторингом, екологічною оцінкою та контролем. Ключові слова: Геоекологічна оцінка, антропогенний вплив, урбанізовані території, сталий розвиток, територіальна громада, територіальна організація, оптимізація, математичні моделі, просторове моделювання, управління водними ресурсами, річковий басейн, річкова система, водокористування, якість вод, забруднення. Surface waters in Ukraine are subject to significant anthropogenic impact. Against the backdrop of significant climate change and shifts in precipitation dynamics and intensity, the nature of overall water use, as well as the volume of water losses and pollution across various sectors—particularly industrial and agricultural—remain unsatisfactory. Factors triggered by military actions have also compounded these negative trends. At the same time, despite the complex social and security situation, Ukraine continues to actively implement EU legislation, including provisions on monitoring, water quality standards for various uses, the introduction of effective wastewater treatment methods, and the availability of centralized water supply and wastewater management. Conducting an objective geo-ecological assessment requires improving the quality of data collection and analysis on pollution, primarily of surface waters, as they are the main source of water supply for most regions of Ukraine. Insufficient coverage of water bodies by the monitoring network, disorganized coordination among services, responsible for water quality, and the uncertainty of institutional transformations at the national level pose risks to the predictable functioning of both the water sector as a whole and the analytical infrastructure related to monitoring, environmental assessment, and control. Keywords: geoecological assessment, anthropogenic impact, urbanized areas, sustainable development, local community, territorial organization, optimization, mathematical models, spatial modeling, water resources management, river basin, river system, water use, water quality, pollution.