Дисертаційна робота присвячена дослідженню проблеми підвищення якості та ефективності сучасної архітектурної освіти шляхом формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів у освітньому процесі ЗВО/університеті. Досліджено та проаналізовано стан розробленості проблеми формування екологіч-ної компетентності майбутніх архітекторів в психолого-педагогічній теорії та на практиці. Уточнено сутність понять: "компетентність", "екологічна компетентність", "екологічна компетентність майбутніх архітекторів", "формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів". Проаналізовано особливості формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів у країнах Європейського Союзу, зокрема у Швеції, Німеччині, Італії, Франції та Ліхтенштейні. Розкрито сутність екологічної компетентності майбутніх архітекторів, визначено компоненти, критерії, показники, рівні сформованості досліджуваної якості. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови формування екологічної компетентності майбутніх архітекторів (формування професійно компетентності особистості як передумови забезпечення екологічної компетет ності; цілеспрямоване проектування інформаційно-екологічного освітньог середовища; підсилення потреби у постійному професійному самовдосконаленні й саморозвитку; залучення майбутніх архітекторів до природоохоронної діяльності), які реалізовувалися на основі використання активних методів навчання, навчальних ігор, проектів, партнерської роботи; поєднання навчальної та наукової діяльності; імплементації інноваційних ІКТ та професійно-орієнтованих інтерактивних методів навчання; упровадження в освітній процес сучасних онлайн інструментів інтерактивного навчання; залучення майбутніх архітекторів до природоохоронної та практичної діяльності. Розроблено та перевірено структурно- функціональну модель формування екологічної компетентності майбутні v архітекторів в університеті.