У дисертації здійснено комплексне історико-музикознавче дослідження західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції, її ґенези, історичних етапів розвитку, музично-стильової специфіки та сучасних форм функціонування. Актуальність роботи зумовлена необхідністю цілісного осмислення західноукраїнської паралітургійної пісенності як важливої складової української духовної музичної культури, уточнення її понятійно-категоріальних меж, систематизації історичних і музично-стильових характеристик та визначення особливостей її функціонування в сучасному культурному середовищі. Метою дослідження є здійснення комплексного історико-музикознавчого дослідження західноукраїнської паралітургійної пісенної традиції, з’ясування закономірностей її історичного розвитку, музично-стильової специфіки та особливостей функціонування в богослужбовій і сучасній соціокультурній практиці. Ключові слова: паралітургійна пісня, паралітургійна пісенність, західноукраїнська паралітургійна пісенна традиція, духовна пісня, духовна музична культура, Богогласник, паралітургійна інкультурація, музично-стильова специфіка, функціонування, Господній цикл, Богородичний цикл, агіографічний цикл, богослужбова практика. Keywords: paraliturgical song, paraliturgical song practice, Western Ukrainian paraliturgical song tradition, sacred song, sacred musical culture, Bohohlasnyk, paraliturgical inculturation, musical and stylistic specificity, functioning, Lord cycle, Marian cycle, hagiographic cycle, liturgical practice.