| С81 |
Стойків, А. Д.
Метанаратив хеві-метал музики 1968-2018: історико-культурологічний вимір [Текст] : дис. ... наук. ступеня д-ра філософії : галузь знань - 032 Історія та археологія ; 03 Гуманітарні науки / Стойків Андрій Дмитрович ; Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка ; наук. кер. Л. М. Алексієвець. – Тернопіль, 2022. – 251 с. – Бібліогр.: с. 216-251.
У дисертаційній роботі на основі партитур композицій проаналізовано хід
розвитку хеві-металу від його становлення наприкінці 1960-х до 2018 року.
Поруч з цим, задля глибшого висвітлення елементів відповідного розвитку в
дисертації окреслено послідовні музичні впливи, які також відіграли значну
роль у еволюції відповідного жанру.
Систематизовано ключові схожості між субжанрами важкої музики, які у
своїй сумі демонструють системність та цілісність хеві-металу як окремого
напрямку.
Проаналізовано розвиток хеві-металу як контркультурного феномену не
тільки у музичній індустрії, а також соціокультурне відображення частини
тогочасного суспільства, його несприйняття мейнстрімності та бажання до
нового творіння, неподібного до попередніх, усталеніших зразків, наприклад
культури Гіппі в США, розвиток якої припав на середину 1960 рр.
Разом з цим, описано процес трансформації важкої музики до мейнстріму в
декількох етапах, на кожному з яких всередині хеві-металу один із субжанрів
здобував широкої популярності, що відстежується на прикладах трансляцій
композицій в радіоефірах та на телебаченні, зокрема американському каналу
MTV. Відповідно, на кожному з цих етапів з'являвся новий, екстремальніший
субжанр, який прагнув шокувати слухачів, або повернути важку музику назад
до андеграунду, вважаючи цей стан своєрідним "Золотим Часом" жанру.
Важливе місце посідає розгляд кожного окремого субжанру водночас як
елементу в системі хеві-метал музики (його зв'язки з попередніми субжанрами,
культурницькі запозичення з інших сфер музики чи загальної культури) і як
окремого яскравого аспекту зі своїми особливостями та відмінностями. Такий
розгляд складає ціліснішу картину розвитку важкої музики і особливо чітко
викристалізовує унікальність кожного з субжанрів всередині системи хевіметалу.
Значну увагу надано питанню виникнення хеві-металу, яке містить
декілька вимірів, зокрема:
- Музичний, який пояснює композиційні запозичення та впливи, на основі
яких формувався новий жанр.
- Контркультурний, який окреслює феномен темної чи химерної тематики
у текстах композицій та окремих музичних елементах.
- "Вимір випадковості", який, завдяки тогочасній музичній журналістиці
зіграв роль найменування відповідного жанру і без якого музичний феномен,
котрого називають "хеві-метал", або не відбувся під відповідною назвою, або
не відбувся взагалі.
У дослідженні, окрім контркультурного виміру, проаналізовано загальну
культурну сферу, що є важливим під час опису розвитку важкої музики в
європейських державах, особливо екстремальних субжанрів, наприклад блекметалу (Black Metal) в Норвегії та Швеції, які справедливо вважаються
крайніми проявами екстремальної музики через заклики у текстах і відповідних
діях, наприклад підпаленні церков у 1990 рр. Без розуміння загального
культурного виміру відповідних держав у той чи інший історичний час,
відповідні феномени не можуть бути вичерпно пояснені. Разом з цим, своє
місце посідають інші чинники, зокрема географічно-кліматичні особливості,
економічний стан, розвиток технологій комунікації, тощо.
Ключові слова: культура, контркультура, музика, композиційна структура,
музичні впливи, жанри.
|
